Я прокинувся. Покрутився в ліжку, для того щоб повністю з'єднатися з тілом. Тому що після виходів зберігається таке відчуття, декілька що нагадує на те коли відлежиш кінцівки. Але більш схоже відчуття напевно все-таки коли просто довго лежиш в нерухомості. Хоча може це так і є. Коли вийдеш з тіла, воно залишається лежати в нерухомості, а звідси і таке відчуття при поверненні назад в тіло.

Це був точно не сон, на це є декілька причин. Я весь час думав. Вихід почався після розсипу від сну, адже сон від сну снитися приблизно через дві години.

Це був перший раз, коли я вийшов з тіла не перериваючи ходу думок, із стану неспання, а не сну як завжди. Під час виходу все здається настільки реальним і природним, безперервним в часі, всі події відбуваються послідовно. Але після розсипу насилу згадуєш окремі кадри зображення, для того щоб запам'ятати, треба тренувати пам'ять.

Напевно, є яка те різниця між спогадом другого тіла і того, що ми можемо пригадати у фізичному телі. Можливо, багато людей покидають своє тіло, але у момент розсипу забувають про це. Лише якщо людина цілеспрямовано вийшла, усвідомлюючи вихід фізично, зберігши взаємний зв'язок тіла з духом. В цьому випадку, хоч він і знаходиться окремо, але він як би перекачуючи інформацію з другого тіла у фізичне. В цьому випадку, людина чия свідомість зазвичай знаходиться у фізичному телі, може пригадати подію з ним, по розсипу, при переході в стан неспання. Я б навіть сказав при поверненні точки збірки на місце. Також можна передбачити, що зворотний зв'язок духу з фізичним тілом, працює безвідмовно, постійно. Тобто наше друге тіло, постійно записує всі події що відбуваються і з ним, і з фізичним тілом. Але людина, свідомість якої знаходитися лише у фізичному телі, пам'ятає лише записану інформацію фізичного тіла. А вона, як відомо не довговічна, не постійна і має особливість забуватися.

При тому, що забуває інформації фізичним тілом, вона все ще зберігається в тоншому телі. З тонкого тіла, можна добути інформацію, лише якщо перемістити точку нашої свідомості в нього. Якщо свідомість не повертати назад, у фізичне тіло, то в принципі ми можемо пам'ятати абсолютно все, навіть минулі фізичні життя.